ІСТОРІЯ ЗООЗАХИСНОГО РУХУ

Перші згадки про охорону тварин відносять до періоду з 273 до 232 року до н. е. у давній Індії, де основною релігією був буддизм. Пізніше в християнстві, а також в ісламі та іудаїзмі турбота про своїх тварин почала входити в обов’язок їхніх власників.

Вперше в Європі заговорили про необхідність захисту тварин в 1822 році, коли член британського парламенту ірландець Річард Мартін провів через парламент законопроект, що забезпечує захист від жорстокості великої рогатої худоби, коней та овець. Мартін був одним із засновників Товариства щодо запобігання жорстокому поводженню з тваринами, або SPCA, у 1824 році. У 1840 році королева Вікторія дала товариству своє благословення, і воно стало називатися Королівським, або RSPCA. Його завданням було збирати пожертвування та розвивати мережу інспекторів, які виявляють осіб, що зловживають недобросовісним поводженням з тваринами, збирати докази та повідомити про них владу.

1959 року було створено Міжнародне товариство захисту тварин (ISPA). У 1981 році воно, об’єднавшись із Всесвітньою федерацією захисту тварин (WFPA), було перетворено на Всесвітнє товариство захисту тварин (WSPA), що здійснює свою діяльність у більш ніж 150 країнах світу та об’єднує понад 900 організацій. У WSPA 13 офісів, розташованих в Австралії, Бразилії, Канаді, Колумбії, Коста-Ріці, Данії, Німеччині, Нідерландах, Новій Зеландії, Танзанії, Таїланді, США та Великобританії, головний офіс WSPA — у Лондоні.

Також уваги заслуговує США, де спеціальний курс законодавства про тварин викладається в 113 зі 180 шкіл права. Також в Канаді такий курс викладається у 8 школах права і зазвичай включається до університетських курсів з філософії та етики.

Проте, особливої уваги заслуговує Голландія, яка 30 листопада 2006 року увійшла в історію, як перша країна у світі, в парламенті якої представлена партія, основною метою якої є покращення прав тварин – Партія захисту тварин (нідерл. Patij voor de Dieren, буквально – “Партія для тварин”; скор. PvdD ).

Партія заснована в 2002 році, на чолі її стоїть Маріанне Тіме (Marianne Thieme). Партія вимагає закріплення прав тварин у конституції країни за прикладом Німеччини, а також розробки окремого закону про захист тварин.

На даний момент у світі існують такі найбільші організації із захисту тварин:

Всесвітнє товариство захисту тварин (WSPA) об’єднує 900 товариств, які виступають на захист тварин у 150 країнах світу.
Гуманне товариство Сполучених Штатів (HSUS) — найбільша у світі організація захисту тварин, за даними газети The Washington Post, налічує 8 мільйонів членів
Люди за етичне ставлення до тварин (en:PETA) – організація, що налічує 800 000 прихильників
Американське Товариство запобігання жорстокості до тварин – 700 000 членів

Щодо європейського законодавства в сфері поводження з тваринами.

Європейська конвенція про захист домашніх тварин була розроблена наприкінці 1980-х років і видана в листопаді 1987 року.
Станом на 12 травня 2010 року Конвенцію підписали та ратифікували 19 держав. 18 вересня 2013 року Конвенція була ратифікована Україною. Україна стала 23-ою державою, яка підписала і ратифікувала цю Конвенцію.
Також до системи європейських нормитивно-правових актів входить низка регламентів і директив, таких як:

• Директива Ради 98/58/ЄС від 20 липня 1998 року стосовно захисту тварин, що утримуються для сільськогосподарських потреб;
• Директива Ради 1999/74/ЄС від 19.07.1999 щодо встановлення мінімальних стандартів для захисту курей-несучок;
• Директива Комісії 2002/4/ЄС від 30.01.2002 про реєстрацію підприємств, що утримують курей-несучок, відповідно до вимог Директиви Ради 1999/74/ЄС;
• Директива Ради 2007/43/ЄС від 28.02.2007, якою встановлюються мінімальні правила для захисту курей, що утримуються для виробництва м’яса;
• Директива Ради 2008/119/ЄC від 18.12.2008, якою встановлюються мінімальні стандарти для захисту телят;
• Директива Ради 2008/120/ЄC від 18.12.2008, якою встановлюються мінімальні стандарти для захисту свиней;
• Регламент Ради (ЄС) № 1/2005 від 22.12.2004 щодо захисту тварин під час транспортування та проведення відповідних процедур, які вносять зміни до Деректив 64/432/ЄС та 93/119/ЄС і Регламенту ЄС № 1255/97;
• Регламент Ради (ЄС) № 1099/2009 від 24.09.2009 щодо захисту тварин під час забою;
• Виконавче рішення Комісії 2013/188/ЄС від 18.04.2013 щодо щорічних звітів про проведення недискримінаційних перевірок відповідно до Директиви 1/2005 про захист тварин під час транспортування та внесення змін до Директив 64/432/ЄEC та 93/119/ЄC і Регламенту (ЄС) № 1255/97;
• Рішення Комісії 2006/778 від 14.11.2006 щодо мінімальних вимог до збору інформації під час перевірок місць, де розводяться певні види тварин.

В Україні Закон “Про захист тварин від жорстокого поводження” був прийнятий у 2006 році. За 17 років законодавство вдосконалювалося, до зазначеного закону вносилися зміни – найглобальніші в 2021 році. В 2017 році посилилася адміністративна і кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, а в 2021 році були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінально-процесульного кодексу України, які передбачали великі штрафи за жорстоке поводження з тваринами, що мало наслідком страждання тварин, та позбавлення волі за тілесні ушкодження, каліцтво, загибель тварин, сексуальну експлуатацію, пропаганду жорстокого поводження  з тваринами та за заклики до таких дій.