ШКОДА ДОВКІЛЛЮ

ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ

На теперішній час в Україні офіційно працюють 37 хутрових ферм.

За даними Держстату, понад 95% хутрових тварин, яких забивають в Україні заради хутра – норки.

У їхніх відходах – висока концентрація азоту й фосфору. Надлишок азоту й фосфору – одна з найпоширеніших форм забруднення води.

У разі неправильного поводження з відходами хутрових ферм хімічні речовини з них забруднюють місцеві водні системи, стікаючі в ґрунти та просочуючись у ґрунтові води.

За достатніх обсягів азоту й фосфору відбувається евтрофікація (“цвітіння”) водойм, що знижує рівень кисню й призводить до мору риби.

Мешканці с. Шульгівка Дніпропетровської області, де діє норкова ферма, постійно проводять експертизи води, і за два роки діяльності ферми зафіксували забруднення не лише поверхневих вод, а і ґрунтових.

Якщо динаміка забруднення збережеться, то упродовж 6 років колодязі поблизу цієї ферми стануть непитними. 

ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ

На прикладі хутрових ферм в селах Ковалин, Сінгури, Шульгівка бачимо, що послід норок в Україні викидається на найближчі поля.

Площа незаконних звалищ сягає декількох гектарів і неодноразово зафіксована місцевими мешканцями.

Окрім газів, що виділяються з посліду хутрових тварин, істотне забруднення повітря відбувається під час спалювання трупів тварин – доволі поширеного методу утилізації.

Серед цих забруднюючих речовин можуть бути чадний газ (CO), оксиди азоту (NOx), діоксин сірки (SO2), хлоридна кислота (HCl), леткі органічні речовини (VOC), діоксини, зважені частинки та важкі метали.

Єврокомісія вважає забруднення повітря однією з головних екопроблем дублення, адже в межах стандартних операцій цього процесу виділяються токсичні і пахучі речовини.

ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ

Українські родючі чорноземи, якими так пишаються українці, і які дійсно є багатством нашої країни – під особливою небезпекою через роботу хутрових ферм.

Світовий банк відносить хутрові ферми до п’ятірки найгірших виробництв на планеті з точки зору забруднення ґрунтів важкими металами.

Науковці Інституту агроекології і природокористування НААН України наголошують, що тваринні ферми продукують велику кількість відходів (гній, послід, сеча), які знижують родючість грунтів.

“При внесенні високих доз гною в ґрунт відбувається зафосфачування ґрунтів та забруднення їх важкими металами, що доведено нашими власними дослідженнями на селітебних територіях сільських населених пунктів України“, – зазначають в НААН України. – “Результатом такого “удобрення” сільськогосподарських культур є зниження родючості ґрунтів“.

Хутро обробляють їдкими й часто токсичними хімікатами, небезпечними для людського здоров’я.

Після забою тварин через удушення в газових камерах, смертельної ін’єкції, ламання ший або анального чи геніального електрошоку на хутрових фермах з їхніх тіл знімають шкіру – іноді тварина при цьому все ще притомна.

Після цього шкуру тварини відправляють на дублення та іноді подальшу обробку – фарбування, відбілювання тощо.

Поширеними речовинами для дублення шкур є формальдегід і хром – обидві входять до переліків канцерогенів та токсинів, шкідливих для здоров’я людей.

Серед інших речовин, які використовують або виділяють у процесах дублення й фарбування, та які є у переліках токсичних хімікатів – алюміній, аміак, хлор, хлорбензол, мідь, етиленгліколь,  свинець,  метанол, нафталін, сульфатна кислота, толуен і цинк.

Примітка: